Метою соціально педагогічної роботи з дітьми та підлітками, схильними до девіантної поведінки, є створення умов для повноцінного фізичного й психічного розвитку зазначеної категорії дітей, успішної їх соціалізації, подолання особистісних проблем і конфліктів з оточенням.
Соціально-педагогічна робота здійснюється в таких напрямах:
1. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх – комплекс заходів, спрямованих на попередження, подолання або нейтралізацію чинників, що спричиняють девіантну поведінку дітей. Соціальна профілактика містить:
– психологічну і педагогічну допомогу родині (надання педагогічних і психологічних консультацій; лекції і бесіди, спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, поширення педагогічного досвіду);
– вияв дітей і груп ризику девіантної поведінки і проведення превентивних психологічних і педагогічних заходів (встановлення індивідуального педагогічного підходу, психологічна корекція, корекційний вплив на родину);
– психолого-просвітницька робота та робота, яка спрямована на розвиток особистості дитини (психологічні тренінги, розвивальні ігри);
– правова освіта дітей та підлітків.
2. Соціальний контроль негативного впливу на дитину: виявлення фактів аморального і кримінального впливу на дитину в сім’ї в неформальному оточенні, захист прав дитини, постановлення питання про позбавлення батьків батьківських прав, опіку і патронаж дитини тощо.
3. Соціальна підтримка та реабілітація дітей та підлітків з девіантною поведінкою:
– створення навколо дитини позитивного педагогічного оточення, координація педагогічних впливів;
– психологічна корекція (надання психологічних консультацій, індивідуальний патронаж);
– налагодження сприятливої атмосфери у формальній групі, до якої входить дитина з девіантною поведінкою, поступове залучення такої дитини до життєдіяльності соціально-позитивної групи.
Соціально-педагогічна допомога дітям з поведінкою, що відхиляється від норми, включає різні напрями. У першу чергу це виховно-профілактична робота, яка здійснюється в різноманітних формах. Підставою класифікації форм можуть служити засоби, суб’єкт, цілі і завдання цієї роботи.
Вдосконалення форм соціально-профілактичної роботи припускає перш за все переставлення акцентів із загальної профілактики на індивідуально-профілактичну роботу з дітьми і підлітками та їх батьками.